Закупівельна ціна – перший рядок, на який дивляться, купуючи пісуари для парку оренди туалетних кабін. Але це лише видима частина повної вартості володіння (TCO, Total Cost of Ownership). За роки експлуатації до неї додаються заміни, виїзди сервісної бригади, робота монтажника, простій кабін у піковий сезон і запас на складі. Для компанії на сотню кабін і більше ці рядки можуть переважити різницю в ціні між двома виробами. Нижче – спосіб скласти їх на ваших власних цифрах.
З чого складається вартість орендного пісуара
Повну картину дають шість статей: ціна закупівлі; як часто виріб доводиться міняти за інтенсивної оренди; вартість самого змінного виробу; виїзд бригади на об’єкт; час монтажника; втрачений дохід, якщо кабіна простоює в сезон. Сьома, менша стаття – запас на складі. Порівняння лише за цінником зсуває результат на користь найдешевшого варіанта – незалежно від того, чи дешевший він у володінні.
Як порахувати: одна формула
Рахуйте на одне місце (один пісуар в одній кабіні) за горизонт планування H – у роках або сезонах:
TCO = P + R × (P + V + L + D)
- P – закупівельна ціна одного пісуара.
- R – очікувана кількість замін на одне місце за H. Візьміть її з журналу сервісу: кількість замінених за минулий рік виробів, поділена на кількість встановлених і помножена на H.
- V – частка виїзду сервісної бригади, що припадає на заміну. Якщо заміну роблять під час планового виїзду, V близька до нуля.
- L – робота монтажника: години на одну заміну, помножені на ставку.
- D – втрачений дохід від оренди, якщо заміна припадає на сезон; нуль, якщо її роблять у міжсезоння.
Результат помножте на кількість місць у парку. Дужка C = P + V + L + D – це вартість однієї заміни. Дорожчий варіант окуповується, лише якщо заощаджує більше замін, ніж його надбавка до ціни, поділена на C.
Розібраний приклад
Цифри нижче вигадані, щоб показати арифметику, і підходять для будь-якої валюти. Це не ціни й не частота відмов жодного матеріалу чи виробу, зокрема Pi-Pi.
Варіант A коштує P = 20, варіант B – P = 30. Частка виїзду V = 40, робота монтажника L = 0,5 год × 40 = 20, середня втрата оренди на одну заміну D = 40. Тоді одна заміна коштує C = 120 для A і C = 130 для B.
- За журналом A міняли 0,5 раза на місце за п’ять років, B – 0,2 раза. TCO для A = 20 + 0,5 × 120 = 80. TCO для B = 30 + 0,2 × 130 = 56. На 100 місць: 8000 проти 5600.
- За журналом частота замін в обох однакова, R = 0,3. TCO для A = 20 + 0,3 × 120 = 56. TCO для B = 30 + 0,3 × 130 = 69. Виграє дешевший варіант.
- Точка беззбитковості. Різниця в ціні 10, поділена на вартість заміни близько 125, – приблизно 0,08. Варіант B окуповується, лише якщо за горизонт заощаджує щонайменше приблизно 8 замін на 100 місць.
Висновок не в тому, що дорожчий варіант завжди кращий. Результат вирішує R, а R береться з вашого власного парку.
PP і LLDPE: що матеріал змінює у формулі
Орендні пісуари возять між об’єктами, взимку зберігають на відкритому майданчику, б’ють під час завантаження. У таких умовах на R впливають дві властивості матеріалу.
Холод. У ненаповненого гомополімеру поліпропілену (PP) температура склування лежить близько 0 °C, і поблизу неї та нижче ударна в’язкість помітно падає: удар, який теплий виріб витримає, холодний може розколоти. Ударостійкі кополімери PP зберігають на холоді значно більше в’язкості, тож ‘PP’ – не один матеріал. Значення має марка в паспорті матеріалу від вашого постачальника.
Сонце. Поліпропілен хімічно більше схильний до окиснення під ультрафіолетом, ніж поліетилен. Але в готовому виробі УФ-стабілізатори та пігмент важать не менше за базовий полімер – запитайте в постачальника, що містить виріб.
Пісуари Pi-Pi Standard і Standard Plus виготовлені ротаційним формуванням з LLDPE, який залишається гнучким і ударостійким до −40 °C. Чи змінить це R у вашому парку і наскільки, залежить від частоти перевезень, умов зберігання та клімату об’єктів. Тому рахувати варто за журналом сервісу, а не за чиїмись буклетами.
Простій у піковий сезон
Заміна в березні, до відкриття сезону, – планове обслуговування. Та сама заміна в липні, у розпал фестивального й будівельного сезону, може коштувати днів оренди цієї кабіни – залежно від завантаження парку. Це і є D у формулі, тому в журналі варто фіксувати не лише скільки було замін, а й коли.
Запас на складі
Орендна компанія тримає запасні пісуари на складі. Що нижчий R, то повільніше витрачається запас і то менше грошей лежить на полиці. Це рідко найбільша стаття, але на великому парку її варто додати до розрахунку.
Обсяг закупівлі та проєктні ціни
Для орендних парків Pi-Pi називає оптові та проєктні ціни на запит – див. умови для B2B і держсектору. Підставте отриману ціну у формулу як P, і порівняння піде на реальних цифрах.
Коли вигідніший найдешевший варіант
На коротких разових проєктах, після яких пісуар списують через сезон-два, горизонт H короткий, а R близький до нуля. Формула зводиться до TCO ≈ P, і вирішує закупівельна ціна. Для такого сценарію Pi-Pi – надлишковий виріб.
Підсумок
Для парку, що працює довше одного сезону, різницю у вартості володіння визначають R – кількість замін – і те, у що обходиться кожна заміна: виріб, виїзд, робота та втрачена оренда. Порахуйте P, V, L і D за своїми ставками, візьміть R з журналу сервісу та порівняйте. Щоб перевірити матеріал у своїх умовах до великого замовлення, замовте зразок Pi-Pi: при оптовому замовленні вартість зразка віднімається від комерційної пропозиції.
